Холера – гостра кишкова інфекція, яку передають переважно через забруднену воду або їжу. За період з 1 січня по 26 травня 2026 року у світі зафіксовано 68 749 випадків захворювання, з них 944 випадки завершилися летальним результатом. В Україні за цей же час не зафіксовано жодного випадку.
Епідеміологічний нагляд
Щороку з початку червня до кінця вересня у країні посилюють епідеміологічний нагляд за холерою. Фахівці центрів контролю та профілактики хвороб аналізують захворюваність на гострі кишкові інфекції, організовують лабораторне тестування людей із тяжким або нетиповим перебігом, проводять моніторинг проб довкілля для виявлення циркуляції холерного вібріона, оцінюють ризики, пов’язані з водою, харчовими продуктами та санітарними умовами, а також навчають медичних працівників діагностиці та профілактиці захворювання.
Симптоми
- Рясна водяниста діарея молочно‑білого кольору – найнебезпечніший симптом, який може призвести до швидкого зневоднення.
- Блювання.
- Судоми м’язів ніг.
- Метушливість або дратівливість.
У більшості випадків симптоми легкі або помірні, проте стан хворого може різко погіршитися протягом кількох годин. При появі перших ознак необхідно негайно звернутися до лікаря.
Профілактика
Найважливіші заходи профілактики:
- Пити лише кип’ячену або бутильовану воду. Кип’ятіння протягом мінімум однієї хвилини знищує бактерії.
- Термічна обробка продуктів – заморожування не вбиває збудника, тому важливо готувати їжу при високих температурах.
- Дотримання санітарних норм під час зберігання та приготування їжі.
- Контроль якості питної води, особливо в районах з проблемами водопостачання, після аварій на водогоні, повеней або масових зібрань біля водойм.
Після перенесеної холери не формується тривалий імунітет, тому дотримання правил безпеки залишається актуальним і після одужання.
Ризики та фактори
Холера не обмежується лише «бідними» країнами. Ризик зараження зростає після аварій на водогоні, повеней, міграції населення та інших факторів, які не залежать від рівня добробуту країни. Збудник не змінює колір чи запах води, тому визначити її безпечність «на око» неможливо.
