Вірус імунодефіциту (ВІЛ) не обмежується молодим поколінням – ризик інфікування суттєво зростає у людей старше 50 років. У цьому віковому сегменті спостерігається збільшення частки нових випадків, пізнє виявлення захворювання та підвищена смертність, що вимагає активної профілактики та регулярного тестування незалежно від віку.
Тривалий стереотип про «молодіжну» хворобу призводить до недооцінки ризиків серед старших людей. З віком змінюються як фізіологічні особливості організму, так і соціальна поведінка, що створює умови для незахищеного сексу та контакту з інфікованими біологічними рідинами. Окрім цього, симптоми ВІЛ часто сприймаються як прояви вікових чи хронічних захворювань, а низька готовність до тестування і стигматизація інтимного життя ускладнюють ранню діагностику.
В Україні кожен четвертий пацієнт, який перебуває під медичним наглядом з ВІЛ, має 50 років і старший. Частка нових випадків у цій віковій групі зросла з 12 % у 2020 році до 22 % у 2025 році. Пізнє виявлення захворювання також збільшується: від 20 % до 29 % людей 50 + отримують діагноз СНІД на пізніх стадіях, що супроводжується зростанням смертності.
У глобальному масштабі кількість людей віком 50 + з ВІЛ подвоїлася за останнє десятиліття. За даними медичних експертів у 2022 році 54 % усіх діагностованих випадків ВІЛ у світі припадало на осіб 50 + – це понад 596 тисяч людей. При цьому близько 16 % нових випадків у світі також спостерігалися у цій віковій категорії.
Основними причинами зростання захворюваності у старших людей є:
- Маскування симптомів – втома, втрата ваги, нічна пітливість часто приписуються віковим чи хронічним хворобам.
- Низька пильність – пацієнти рідше проходять тестування, а лікарі не завжди пропонують скринінг на ВІЛ людям старшого віку.
- Стигма – страх осуду ускладнює відкриті розмови про інтимне життя та звернення за медичною допомогою.
Попри зростання ризику, існує ефективна система запобігання. Регулярне тестування, яке має бути такою ж звичною процедурою, як вимірювання артеріального тиску, дозволяє вчасно визначити статус інфекції. Сучасні профілактичні методи – доконтактна (PrEP) і постконтактна (PEP) – знижують ймовірність зараження, і їх можна застосовувати у віці 50 +. Використання презервативів залишається надійним захисним засобом. Додатково важливі відкриті розмови з партнером, лікарем і самим собою.
Вірус імунодефіциту не розрізняє вік, і ризик інфікування у людей після 50 років зростає. Необхідно руйнувати міф про «молодіжну» хворобу, підвищувати обізнаність, забезпечувати доступ до тестування та профілактичних засобів, а також створювати безпечне середовище для відкритих діалогів про сексуальне здоров’я. Знати свій статус, консультуватися з лікарем і дбати про себе – це кроки, які можуть захистити життя в будь-якому віці.
